Everywhere

В умовах сучасної України, піти, поїхати, телепортуватись - це задача із зірочкою.
Як та Аліса, що випадково "впала" в заячу нірку, я оґовтався в понеділок зранку від надокучливого дзвону будильника. Планую дібратись на роботу.
Дивлюсь на тему сьогоднішнього дня, і таке відчуття якесь, ніби я намагаюсь бувати частіше в нових місцях, проте не вдається сповна відчути це місце, насолодитись його прянощами, позначити його на особистій мапі Google Maps.
В час, коли все відбувається похапцем, і ти підтюпцем чимчикуєш в наступну точку, варто трошки спинитись і "помацати травичку".
Бо, інакше, не буде зовсім згадок в твоїй макітрі про нове місце або враження.

Кажуть, що в умовах невизначеності, добре спрацьовують системні повторювані дії. Начебто заспокоює і дає відчуття контролю. Це точно. У психотерапії таке ще називають компульсіями.
От у мене, до прикладу, гарно вдається планувати поїздку на роботу, радіти від того, що я приїхав туди ( ніт!), потім спланувати поїздку додому після роботи. Радіти, що це також вдалось.
Повторювати цю дію 5 разів на тиждень.

Винагорода - твій душевний спокій і можливо, відпустка в кінці літа.
Це дуже надійний рецепт для особистого спокою.

Життя - воно як доріжка, де ти, або Усейн Болт, або той сусідський хом'як, що безперервно біжить в колесі, і помирає за 3 роки.

Викинь все з голови, і в дідька, нарешті піди чи поїдь в якесь нове круте місце
Звісно, якщо впорядкована твоя душа та військово-облікові документи.